1. Словник української мови в 11 томах

допевнюватися

ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і ДОПЕВНЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ДОПЕ́ВНИТИСЯ, нюся, нишся, док., рідко.

1. Те саме, що переко́нуватися.

[Мичковський:] Свати збираються до вас сьогодні, хотять допевнитись: чи все готово до весілля? (К.-Карий, II, 1960, 214);

— Сього вечора я допевнилась, що концерти і сповнення обов’язку не можуть разом ужитись (Л. Укр., III, 1952, 536).

2. Домагатися чого-небудь.

— Гей, ви, міністри! — гукає боєць на пусті місця палати. — Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (Гончар, І, 1954, 266).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допевнюватися — допе́внюватися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. допевнюватися — ДОПЕВНЯТИСЯ упевнюватися, пересвідчуватися, упевнятися, переконуватися, р. досвідчуватися; (свого) ДОМАГАТИСЯ; Словник синонімів Караванського
  3. допевнюватися — -ююся, -юєшся і допевнятися, -яюся, -яєшся, недок., допевнитися, -нюся, -нишся, док., рідко. 1》 Те саме, що переконуватися. 2》 Домагатися чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. допевнюватися — ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови