1. Словник української мови в 11 томах

доплачувати

ДОПЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОПЛАТИ́ТИ, ачу́, а́тиш, док., перех. Платити додатково; сплачувати решту належної суми, сплачувати все до кінця.

Щоб прискорити проривання буряків, крім основної оплати, колгосп доплачує колгоспницям по 3 карбованці за кожний вироблений на цій роботі трудодень (Колг. Укр., 9, 1957, 3);

Дістав аж два листи… За одного з приємністю доплатив 14 коп. (Коцюб., III, 1956, 192).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доплачувати — допла́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доплачувати — -ую, -уєш, недок., доплатити, -ачу, -атиш, док., перех. Платити додатково; сплачувати решту належної суми, сплачувати все до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доплачувати — ПЛАТИ́ТИ кому (віддавати гроші або що-небудь цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), СПЛА́ЧУВАТИ, ОПЛА́ЧУВАТИ, ВИНАГОРО́ДЖУВАТИ кого, УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ) заст.; ДОПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИ, ПРИПЛА́ЧУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  4. доплачувати — Доплачувати, -чую, -єш сов. в. доплатити, -чу, -тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969. Словник української мови Грінченка