доповідь

ДО́ПОВІДЬ, і, ж.

1. Прилюдне повідомлення на певну тему.

Потім наспіла доповідь про взаємовідносини філософії і природничих наук (Вільде, Сестри.., 1958. 49);

Гаріфулін пропонував скликати загальні збори бідноти, де б Назаров зробив доповідь про колективізацію (Донч., І, 1956,166);

// Текст такого повідомлення.

2. рідко. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь керівникові, начальникові.

28 травня Орлов подав доповідь Миколі І, в якій дав характеристику всіх членів товариства й Шевченка (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 251).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доповідь — до́повідь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доповідь — (у клюбі) виступ, промова, лекція; (на письмі) повідомлення, рапорт, звіт, доповідна записка; (наукова) реферат. Словник синонімів Караванського
  3. доповідь — [допов'ід'] -д'і, ор. -д':у, р. мн. -в'ідеий Орфоепічний словник української мови
  4. доповідь — -і, ж. 1》 Прилюдне повідомлення на певну тему. || Текст такого повідомлення. 2》 рідко. Усне або письмове офіційне повідомлення про що-небудь керівникові, начальникові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. доповідь — ПОВІДО́МЛЕННЯ (те, що доводять до чийогось відома, сповіщають комусь), ЗВІ́СТКА, ВІ́СТКА, ВІСТЬ, ІНФОРМА́ЦІЯ, ІНФОРМУВА́ННЯ, ПОГОЛО́СКА (ПОГОЛО́СОК) розм., ПОГУ́ДКА розм., ОБВІ́СТКА заст., РЕЛЯ́ЦІЯ заст., книжн., ЗВІДО́МЛЕННЯ заст., ВІ́ДА діал. Словник синонімів української мови
  6. доповідь — До́повідь, -віді, -ді, -ддю; до́повіді, -дів і -дей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. доповідь — рос. доклад повідомлення на певну тему, представлене для обговорення. Д. готуються з різних питань діяльності установи (організації, підприємства, фірми тощо). Eкономічна енциклопедія