допомагати

ДОПОМАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОПОМОГТИ́, можу́, мо́жеш, док.

1. Подавати допомогу кому-небудь.

Селянство не словами, а ділами показало, що воно хоче допомогти і допомагає пролетаріатові, який завоював владу, здійснити соціалізм (Ленін, 27, 1951, 110);

Працювала Лукія куховаркою, а нагодувавши людей — йшла допомагати копати землянки (Кочура, Зол. грамота, 1960, 372);

Невдовзі він сам знайшов спосіб допомагати родині (Гончар, Таврія.., 1957, 10);

Добрі люди якось допомогли Галі поховати матір, і стала Галя жити сама одна (Вовчок, І, 1955, 315);

Гриць провів нас аж до якогось порожнього вагона й допоміг вилізти усередину (Досв., Вибр., 1959, 35).

2. Робити певний вплив, давати потрібні наслідки.

«Цяця» [собака] так само повзла, як і вони, зовсім забула гавкати й чула гітлерівця за квартал, що дуже допомагало хлопцям (Ю. Янов., II, 1954, 44);

Думає [батюшка], що рясою можна брехню прикрити. А вона все одно смердить, і пахощі ладану не допомагають (Цюпа, Назустріч.., 1958, 158);

// Приносити користь, виліковувати.

Ці баби збирають всіляке зілля, відоме тільки їм, і воно допомагає від усяких хвороб (Донч., VI, 1957, 20);

Таблетки, здається, допомагали, біль у голові затихав (Хижняк, Тамара, 1959, 204).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допомагати — допомага́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допомагати — Помагати, подавати поміч <�допомогу>, запомагати кого, (чим) зараджувати, р. пособляти, обр. приходити на поміч, подавати руку <�помочі>, підставляти плече, сил. Словник синонімів Караванського
  3. допомагати — [допомагатие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
  4. допомагати — -аю, -аєш, недок., допомогти, -можу, -можеш, док. 1》 Подавати допомогу кому-небудь. 2》 Справляти певний вплив, давати потрібні наслідки. || Приносити користь, виліковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. допомагати — I благоволити, благодійничати, благодіяти, богарадити, бути (з ким), вболівати, взаємодіяти, виручати, дбати (про кого), добродійничати, добродіяти, забогараджувати, запомагати, зараджувати, зарятовувати, заступатися, клопотати (за кого), клопотатися... Словник синонімів Вусика
  6. допомагати — ДОПОМАГА́ТИ кому (подавати матеріальну, моральну тощо допомогу), ПОМАГА́ТИ, СПРИЯ́ТИ, ПІДТРИ́МУВАТИ кого, ПІДДЕ́РЖУВАТИ кого, ЗАРА́ДЖУВАТИ кого, кому, ПІДМАГА́ТИ розм., ПІДПОМАГА́ТИ розм., СПОМАГА́ТИ кого, розм., ЗАПОМАГА́ТИ кому, заст. кого, розм. Словник синонімів української мови
  7. допомагати — Допомага́ти, -мага́ю, -мага́єш; допомогти́, -мо́жу, -мо́жеш, -мо́жуть; допомі́г, допомогла́, -могли́; допомі́гши; -можи́, -можі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. допомагати — Допомагати, -гаю, -єш сов. в. допомогти, -можу, -жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68. Словник української мови Грінченка