допомога

ДОПОМО́ГА, и, ж. Сприяння, підтримка в чому-небудь.

В боях за ясність зір і вод, За повінь щастя трудового Давав російський нам народ Свою братерську допомогу (Рильський, 1, 1956, 338);

Пожежа була ліквідована без допомоги пожежної команди (Смолич, II, 1958, 81);

// Матеріальна підтримка.

Постановою ВЦВКу видано одноразову допомогу хворому (Еллан, II, 1958, 77);

В разі хвороби робітникам і службовцям видається допомога (До 40-річчя Вел. Жовтн. соц. рев., 1957, 34);

// Захист, порятунок у біді.

З останніх сил Лукія гукнула на допомогу (Донч., III, 1956, 77);

// Сприяння в лікуванні, полегшення страждань.

Йосипа Осокіна знали в Дніпропетровську як чесного лікаря, який завжди подасть безкорисливу допомогу (Ткач, Плем’я.., 1961, 167);

// Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь.

Лишалась єдина дорога — за Волгу, сувору таку, а звідти прийшла б допомога, якби переплисти ріку… (Уп., Вірші.., 1957, 47).

Швидка́ допомо́га:

а) медико-санітарна організація, яка подає першу медичну допомогу у невідкладних випадках.

— Чого ж не подзвонила в швидку допомогу? — стримуючи роздратування.., процідив крізь зуби Федір (Руд., Остання шабля, 1959, 194);

б) спеціальний автомобіль, який доставляє лікаря до хворого і яким перевозять хворих до лікувальних закладів.

Коли вона прибігла додому, матір вже забрала швидка допомога (Збан., Переджнив’я, 1960, 188).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допомога — (сприяння в чому-небудь) порятунок, поміч, (моральна також) підтримка, сприяння. Словник синонімів Полюги
  2. допомога — подавати чи надавати допомогу? Наведені словосполучення виступають у нашій мові паралельно, як варіантні, хоч є певні відтінки в конкретному вживанні. Медики звичайно подають допомогу недужим. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. допомога — допомо́га іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  4. допомога — Поміч, запомога, (моральна) підтримка, (у міру сил) підмога, підпомога, сприяння; (матеріяльна) грошова допомога, субсидія, жм. підігрів, (фірмі від уряду) дотація; У ФР. порятунок; (медична) лікування. Словник синонімів Караванського
  5. допомога — [допомога] -гие, д. і м. -оз'і Орфоепічний словник української мови
  6. допомога — -и, ж. 1》 Сприяння, підтримка в чому-небудь. || Матеріальна підтримка. || Захист, порятунок у біді. || Сприяння в лікуванні, полегшення страждань. || Ті, хто приходить на допомогу кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. допомога — I благодійництво, взаємовиручка, взаємодія, виручка, запомога, підмога, підпомога, підтримка, піклування, поміч, співпраця, турбота II див. порятунок Словник синонімів Вусика
  8. допомога — подава́ти (дава́ти, простяга́ти і под.) / пода́ти (да́ти, простягти́ і под.) (бра́тню (помічну́ і т. ін.)) ру́ку (допомо́ги) кому і без додатка. Підтримувати когось, допомагати кому-небудь у скрутний для нього час. Фразеологічний словник української мови
  9. допомога — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал. Словник синонімів української мови
  10. допомога — Допомо́га, -ги, -зі; -мо́ги, -мо́г Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. допомога — рос. пособие матеріальна допомога, кошти, які надаються матеріально незабезпеченим або малозабезпеченим людям. Eкономічна енциклопедія
  12. допомога — Допомога, -ги ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32. Словник української мови Грінченка