доречність
ДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доре́чний.
Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 261).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доречність — доре́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- доречність — -ності, ж. Абстр. ім. до доречний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доречність — Доре́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)