доречність

ДОРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до доре́чний.

Євген Вікторович визнавав доречність подібних міркувань Преображенського (Ле, Міжгір’я, 1953, 261).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доречність — доре́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. доречність — -ності, ж. Абстр. ім. до доречний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доречність — Доре́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)