дороговказний
ДОРОГОВКА́ЗНИЙ, а, е. Який вказує дорогу, напрямок.
Маячать то тут, то там дороговказні ліхтарики (Шиян, Гроза.., 1956, 692).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дороговказний — дороговка́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- дороговказний — -а, -е. Який вказує дорогу, напрямок. Великий тлумачний словник сучасної мови