1. Словник української мови в 11 томах

дорогоцінність

ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, ності, ж.

1. Дорогий ювелірний виріб.

Багдадські халіфи зібрали величезні запаси золота та дорогоцінностей (Іст. середніх віків, 1955, 50);

*У порівн. Збираєш, було, ці папери, возиш за собою, як дорогоцінність, губиш десь, і знову через якийсь час обростаєш ними (Вас., Незібр. тв., 1941, 197).

2. Цінний предмет або взагалі все те, що становить цінність для кого-небудь.

Ігор приніс показати батькові всі свої дорогоцінності. У скляній банці сиділа жива ящірка, у паперовій коробочці — висохлий чорний жук з довжелезними вусами (Донч., IV, 1957, 23).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорогоцінність — дорогоці́нність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дорогоцінність — -ності, ж. 1》 Дорогий ювелірний виріб. 2》 Цінний предмет або взагалі все те, що становить цінність для кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дорогоцінність — Скарб, клейнод, див. цінність Словник чужослів Павло Штепа
  4. дорогоцінність — КОШТО́ВНІСТЬ (річ, що має високу вартість), ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, КЛЕЙНО́Д (КЛЕЙНО́Т) заст. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); — Що ти там маєш?.. Словник синонімів української мови