дорожня
ДОРОЖНЯ́, і́, ж., діал. Дорожнеча.
Навесні купувати — не докупишся, дорожня (Фр., І, 1955, 177).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорожня — дорожня́ іменник жіночого роду дорожнеча діал. Орфографічний словник української мови
- дорожня — -і, ж., діал. Дорожнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорожня — Дорожня́, -ні́, -не́ю = дорожне́ча Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дорожня — Дорожня, -ні ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у. Словник української мови Грінченка