дорожня

ДОРОЖНЯ́, і́, ж., діал. Дорожнеча.

Навесні купувати — не докупишся, дорожня (Фр., І, 1955, 177).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дорожня — дорожня́ іменник жіночого роду дорожнеча діал. Орфографічний словник української мови
  2. дорожня — -і, ж., діал. Дорожнеча. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дорожня — Дорожня́, -ні́, -не́ю = дорожне́ча Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дорожня — Дорожня, -ні ж. = дорожнета. Теперки дорожня на всім стала. Камен. у. Словник української мови Грінченка