1. Словник української мови в 11 томах

досаджувати

ДОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі.

У ньому [саду] кохався капітан Платон, його досаджував старший брат Устим (Кучер, Чорноморці, 1956, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досаджувати — правильніше: допікати «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. досаджувати — доса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. досаджувати — -ую, -уєш, недок., досадити, -аджу, -адиш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови