досадонька
ДОСА́ДОНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до доса́да.
Ой, кину я ту досаду геть на бездоріжжя. Зійшла моя досадонька, як мак серед збіжжя (Пісні та романси.., II, 1956, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досадонька — доса́донька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- досадонька — -и, ж. Пестл. до досада. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досадонька — див. сум Словник синонімів Вусика
- досадонька — Досадонька, -ки ж. ум. отъ. досада. Словник української мови Грінченка