досиджуватися

ДОСИ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОСИ́ДІТИСЯ, джуся, дишся, док.

1. Те саме, що доси́джувати.

Олеся досиділась до півночі й була ладна сидіти хоч і до світа (Н.-Лев., III, 1956, 146).

2. Просидівши, пробувши десь довго, зазнавати або домагатися чого-небудь.

— Справді, — міркую, — чого я тут досиджуся? (Фр., II, 1950, 345);

[Веселовський:] Добре вам так сидіти, то й сидіть і досидитесь! (Ірчан, І, 1958, 187).