1. Словник української мови в 11 томах

дослівний

ДОСЛІ́ВНИЙ, а, е. Який слово в слово відповідає першоджерелу; абсолютно точний, буквальний.

Читала я раз.. переклад «Тараса Бульби» по-французьки, взагалі він дуже гарний, але в тих місцях, де вживаються народні вирази, то дуже смішно виходить в дослівнім перекладі (Л. Укр., V, 1956, 10);

Дослівний переклад ідіоми, коли вона не спільна для обох мов, навіть теоретично повинен давати абсурдний результат — в силу її природи (Кундзич, Діези.., 1956, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дослівний — дослі́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дослівний — Буквальний, точний, б.з. достотній, сч. достотний; (- цитату) незмінений, неперекручений, автентичний. Словник синонімів Караванського
  3. дослівний — [доус'л’іўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дослівний — -а, -е. Який слово в слово відповідає першоджерелу; абсолютно точний, буквальний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дослівний — ДОСЛІ́ВНИЙ (який точно відповідає якомусь текстові, розмові тощо), БУКВА́ЛЬНИЙ, ТЕКСТУА́ЛЬНИЙ книжн., ЛІТЕРА́ЛЬНИЙ книжн.; ПІДРЯДКО́ВИЙ (про переклад). Попросив (кореспондент) у нього дослівного тексту такої знаменитої промови для своєї газети (І. Словник синонімів української мови
  6. дослівний — Дослі́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)