1. Словник української мови в 11 томах

досмоктувати

ДОСМО́КТУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСМОКТА́ТИ, смокчу́, смо́кчеш, док., перех. Закінчувати смоктати; смоктати до кінця, до певної межі.

Тимко,.. досмоктуючи цигарку, поп’явся стежечкою (Тют., Вир, 1960, 95);

Складалося враження, ніби полковник, перш ніж щось сказати, намагається досмоктати невеличку цукерку (Вітч., 11, 1947, 52).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. досмоктувати — досмо́ктувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. досмоктувати — -ую, -уєш, недок., досмоктати, -смокчу, -смокчеш, док., перех. Закінчувати смоктати; смоктати до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови