доставляти

ДОСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ДОСТА́ВИТИ, влю, виш; мн. доста́влять; док., перех. Перепроваджувати на місце призначення.

Вся ескадра вже стояла на внутрішньому рейді, і до берега доставляли перших червонофлотців (Кучер, Чорноморці, 1956, 8);

— Ей, візьміть його, зв’яжіть, — показав староста десятникам на Гната, — треба доставити його у волость (Коцюб., І, 1955, 74);

— Так що газету вам на правильну адресу мої хлопці доставили, — всміхнувся Михайло Петрович (Ів., Таємниця, 1959, 70).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доставляти — доставля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доставляти — -яю, -яєш, недок., доставити, -влю, -виш; мн. доставлять; док., перех. Перепроваджувати на місце призначення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доставляти — Достачати, достачити, подостачати, настачати, настачити, понастачати, постачати, постачити, навозити, навезти, понавозити, привозити, привезти, попривозити, див. обезпечувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. доставляти — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. доставляти — Доставляти, -вляю, -єш гл. Доставлять. Під тую свічку шість волів запрягли, під Почаєвську гору в манастир доставляли. Чуб. І. 162. Словник української мови Грінченка