1. Словник української мови в 11 томах

достатком

ДОСТА́ТКОМ, присл., діал. Достатньо.

Поля у нього було достатком (Фр., І, 1955, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достатком — доста́тком прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. достатком — присл., діал. Достатньо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. достатком — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал. Словник синонімів української мови