достачати
ДОСТАЧА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОСТА́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм.
1. Те саме, що доставля́ти.
Ми тепер хочем самі щодня достачать вам їжу; скільки ви зволите приказать, то стільки будем приносить (Укр.. казки, легенди.., 1957, 44);
— То ти ж скажи Пилипові, щоб безпремінно достачив гроші,— каже Грицько (Мирний, III, 1954, 13).
2. Постачати що-небудь, забезпечувати чим-небудь.
Ліси достачали тухольцям звірини, лісових овочів і меду (Фр., VI, 1951, 23).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- достачати — достача́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- достачати — -аю, -аєш, недок., достачити, -чу, -чиш, док., перех., розм. 1》 Те саме, що доставляти. 2》 Постачати що-небудь, забезпечувати чим-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- достачати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови