достиглість

ДОСТИ́ГЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. дости́глий.

Чого тут тільки не було! І райські яблука, і величезні груші-бергамоти, що в час своєї повної достиглості здаються викуваними із уламків сонця (Руд., Вітер.., 1958, 78).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. достиглість — дости́глість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. достиглість — -лості, ж. Стан за знач. достиглий. Великий тлумачний словник сучасної мови