досушувати
ДОСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСУШИ́ТИ, сушу́, су́шиш, док., перех. Закінчувати сушити що-небудь; сушити до кінця, до певної межі.
Високо в небі пливло сонце, досушувало хліба (Десняк, І, 1955, 396);
Колосок схопився, не знаючи, що діяти: бігти услід за товаром чи досушувати біля грубки чоботи (Кучер, Чорноморці, 1956, 248);
// безос.
В нас озимі мороз бив зимою, Навесні досушило вітрами (Гірник, Сонце.., 1958, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- досушувати — досу́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- досушувати — -ую, -уєш, недок., досушити, -сушу, -сушиш, док., перех. Закінчувати сушити що-небудь; сушити до кінця, до певної межі. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
- досушувати — див. сушити Словник синонімів Вусика
- досушувати — Досушувати, -шую, -єш сов. в. досушити, -шу, -шиш, гл. Досушивать, досушить. Словник української мови Грінченка