1. Словник української мови в 11 томах

дотаскувати

ДОТА́СКУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОТАСКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм.

1. Із зусиллям доносити, доставляти кого-, що-небудь до якогось місця.

Через превелику силу дотаскали Марусю, положили на лаві, вкрили рядном (Кв.-Осн., II, 1956, 81).

2. Закінчувати носити, переносити що-небудь.

Дотаскати дрова в сарай.

3. Доношувати що-небудь старе, приношене (одяг, взуття).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотаскувати — дота́скувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дотаскувати — див. дотаскати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотаскувати — ДОСТАВЛЯ́ТИ (до місця призначення), ДОПРОВА́ДЖУВАТИ, СПРОВА́ДЖУВАТИ, ПРИСТАВЛЯ́ТИ, ПОСТАВЛЯ́ТИ, ПРИПРОВА́ДЖУВАТИ розм., ПРА́ВИТИ розм., ПРИПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИ розм., ДОСТАЧА́ТИ розм., ПРОВА́ДИТИ діал., ДОСТАРЧА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  4. дотаскувати — Дотаскувати, -кую, -єш сов. в. дотаскати, -каю, -єш, гл. 1) Дотаскивать, дотащить. Мнж. 40. Насилу дотаскав його, такий великий. 2) Истаскивать, истаскать, донашивать, доносить (объ одеждѣ). Словник української мови Грінченка