дотик
ДО́ТИК, у, ч.
1. Дія за знач. дотика́ти 1 і дотика́тися.
Мене збудив знов холодний дотик дідової руки, простягненої з сусіднього ліжка (Фр., IV, 1950, 184);
Вона тягнеться рукою до тернової гілки і відчуває дотик гострих колючок (Шиян, Баланда, 1957, 229).
2. Відчуття, що виникає при стиканні шкіри з навколишнім середовищем.
Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32);
Макс був сліпий.. половину свого життя, і вже давно навчився замінювати зір відчуттям, дотиком, інстинктом (Загреб., Європа. Захід, 1961, 49)
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дотик — до́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- дотик — (одноразовий) доторк, приторк; (дія) торкання, дотикання, доторкання. Словник синонімів Караванського
- дотик — -у, ч. 1》 Дія за знач. дотикати 1) і дотикатися. 2》 Відчуття, що виникає за стикання шкіри з навколишнім середовищем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Дотик — Один з розпізнавальних масонських знаків для визначення приналежности до Ордена і ступеня посвяти. Це особлива форма формах рукостискання, різна для різних ступенів. Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
- дотик — Одне з відчуттів, дозволяє сприймати механічну деформацію шкіри та деяких слизових оболонок. Універсальний словник-енциклопедія
- дотик — До́тик, -ку, -кові; до́тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дотик — Дотик, -ку осязаніе Словник української мови Грінченка