доткливий
ДОТКЛИ́ВИЙ, а, е.
1. Який любить говорити дошкульні слова.
Дотклива людина.
2. перен. Дошкульний, гострий (про слова, холод і т. ін.).
Засміявся і Ян, узявши руку дружини в свою, потиснув її, а потім поцілував, у чому пані Софія, відчула доткливий натяк на охололу вже ніжність (Ле, Хмельницький, І, 1957, 161).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доткливий — доткли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- доткливий — -а, -е. 1》 Який любить казати дошкульні слова. Дотклива людина. 2》 перен. Дошкульний, гострий (про слова, холод і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- доткливий — ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й... Словник синонімів української мови
- доткливий — Доткливий, -а, -е 1) Рѣзкій, говорящій колкости, обидныя вещи. Усе робила і слухалась як матір рідну (свекруху); дотклива вона була, да що, — думаю, — мені з їм жить, а не з нею. Г. Барв. 60. 2) Колкій, рѣзкій, обидный (о словахъ). Словник української мови Грінченка