1. Словник української мови в 11 томах

дотікати

ДОТІКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДОТЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док.

1. Закінчувати текти; текти до якого-небудь місця, до певної межі.

Самара дотікає Поміж нив, серед веселок, Обминаючи три дуби (Ус., На.. берегах, 1951, 112).

2. тільки недок. Знемагати від втрати крові.

У Данки.. Кров’ю братик дотікає (Граб., І, 1959, 268).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дотікати — дотіка́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дотікати — -аю, -аєш, недок., дотекти, -ечу, -ечеш, док. 1》 Закінчувати текти; текти до якого-небудь місця, до певної межі. 2》 тільки недок. Знемагати від втрати крові. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дотікати — Дотіка́ти, -тіка́ю, -тіка́єш; дотекти́, -течу́, -тече́ш, -течу́ть; доті́к, дотекла́, -текли́; доті́кши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. дотікати — Дотікати, -каю, -єш сов. в. дотекти, -течу, -чеш, гл. 1) Дотекать, дотечь, оканчивать, окончить течь. 2) Дотекать, дотечь до какого либо мѣста. 3) Хватать. У вас на це толку не дотече. Зміев. у. 4) Сравниваться, сравниться. Харьків проти Київа не дотече, бо менший. Зміев. у. Словник української мови Грінченка