доумуватися
ДОУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОВМИ́ТИСЯ, млю́ся, ми́шся; мн. довмля́ться; док., діал. Додумуватися, розмірковувати.
— Дивляться діти на мене та доумуються, за що мені такий талан! (Вовчок, VI, 1956, 226);
Він довмився, що посіяти (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доумуватися — доу́муватися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
- доумуватися — -уюся, -уєшся, недок., довмитися, -млюся, -мишся; мн. довмляться; док., діал. Додумуватися, розмірковувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доумуватися — ДОДУ́МАТИСЯ до чого (розмірковуючи, зробити певні висновки), ЗМІРКУВА́ТИ що, ДОМІРКУВА́ТИСЯ, ВИ́МІРКУВАТИ що, ПРИДУ́МАТИ що, ДОДУ́МАТИ що, ДІЙТИ́ чого, до чого, ДОБРА́ТИ (ДІБРА́ТИ) чого, розм., ПРИХИТРИ́ТИСЯ з інфін., розм. Словник синонімів української мови