доучуватися

ДОУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОУЧИ́ТИСЯ, учу́ся, у́чишся, док.

1. Завершувати свою освіту, закінчувати вивчення чого-небудь.

— Ні! Так, Костю, не можна; їдь — доучуйся (Вас., II, 1959, 205);

[Павло:] Вчився… Закінчити не дали. А тепер доучуватись пізно (Корн., II, 1955, 155).

2. Учитися до якого-небудь строку.

Доучився в цій школі до сьомого класу.

3. розм. Багато й довго учачись або учачи що-небудь, зазнавати чогось неприємного.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me