1. Словник української мови в 11 томах

доха

ДОХА́, и́, ж. Верхній одяг з хутряним верхом і з такою самою підкладкою.

Господар машини, зодягнений у масивну рудувату доху.., почав обережно, ніби вагаючись, наближатись до Турбая (Руд., Остання шабля, 1959, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Доха — До́ха іменник жіночого роду столиця Катару Орфографічний словник української мови
  2. доха — -и, ж. Верхній одяг з хутряним верхом і з такою самою підкладкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доха — ШУ́БА (верхній зимовий одяг з хутра, на хутрі, перев. з довгими полами), ДОХА́, ХУ́ТРО, ФУ́ТРО діал.; МАНТО́ (широка жіноча); ШУ́БКА, ХУТРЯ́НКА розм., ФУТЕ́РКО діал. (коротка, легка жіноча або дитяча). Словник синонімів української мови