доходитися
ДОХО́ДИТИСЯ, иться, недок., ДІЙТИ́СЯ, ді́йдеться, док., безос.
1. Бути змушеним що-небудь робити.
Сутужно доходилося Микиті з двома малими дітьми, проте він вигодував їх (Л. Янов., І, 1959, 309).
2. Ставати необхідним, неминучим.
[Килина:] Он до чого дійшлося, що вже баришні простих парубків почали приваблювати? (Кроп., II, 1958, 422).
ДОХОДИ́ТИСЯ, ходжу́ся, хо́дишся, док., розм. Часто, довго ходячи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного.
Ходив на.. [досвітки] не рік, не два, Та вже й доходився, Що став ходить ще парубком Та й дядьком зробився (Щог., Поезії, 1958, 238);
— Ходи, ходи… Ти доходишся… взнає батько, він на тобі три шкури спустить (Ковінька, Чому я не сокіл.., 1961, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доходитися — дохо́дитися дієслово недоконаного виду безос. доходи́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- доходитися — I дох`одитися-иться, недок., дійтися, дійдеться, док., безос. 1》 Бути змушеним що-небудь робити. 2》 Ставати необхідним, неминучим. II доход`итися-ходжуся, -ходишся, док., розм. Часто, довго ходячи, зазнати чого-небудь небажаного, неприємного. Великий тлумачний словник сучасної мови