дохідливість

ДОХІ́ДЛИВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до дохі́дливий.

Сила музики «Запорожця» [С. Гулака-Артемовського] — в її простоті, дохідливості, народності, національному колориті (Рильський, III, 1955, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дохідливість — дохі́дливість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. дохідливість — -вості, ж. Абстр. ім. до дохідливий. Великий тлумачний словник сучасної мови