доцентровий

ДОЦЕНТРО́ВИЙ, а, е. Направлений під час руху до центра кривини; протилежне від центровий.

∆ Доцентро́вий нерв, фізл. — нерв, яким передається збудження від периферії до центральної нервової системи.

Доцентровий нерв утворений волокнами, до складу яких входять довгі відростки доцентрових нейронів (Анат. і фізіол. люд., 1957, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доцентровий — доцентро́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. доцентровий — -а, -е. Направлений під час руху до центра кривини; прот. відцентровий. Доцентровий нерв фізіол. — нерв, яким передається збудження від периферії до центральної нервової системи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доцентровий — Доосередковий Словник чужослів Павло Штепа