доціджувати
ДОЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОЦІДИ́ТИ, ціджу́, ці́диш, док., перех. Закінчувати цідити; цідити до кінця.
*Образно. Юсип не дав йому доцідити цю відповідь, бо звернувся до жандарма із своєю бесідою (Черемш., Тв, 1960, 52).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- доціджувати — доці́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- доціджувати — -ую, -уєш, недок., доцідити, -ціджу, -цідиш, док., перех. Закінчувати цідити; цідити до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- доціджувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика