1. Словник української мови в 11 томах

дочечка

ДО́ЧЕЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дочка>́ 1.

Були на хуторі пани, І пан і пані не багаті. І дочечка у їх росла, Уже чимала піднялась (Шевч., II, 1953, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дочечка — до́чечка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дочечка — -и, ж. Зменш.-пестл. до дочка 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дочечка — Дочечка, -ки ж. ум. отъ дочка. Словник української мови Грінченка