дошкільник
ДОШКІ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Дитина дошкільного віку.
— Та що ви, Олечко, схаменіться, у мене ж самі школярі, а це зовсім крихітка, її до дошкільників треба (Ів.. Таємниця, 1959, 80).
2. Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дошкільник — дошкі́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- дошкільник — -а, ч. 1》 Дитина дошкільного віку. 2》 Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку. Великий тлумачний словник сучасної мови