дошкільник

ДОШКІ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Дитина дошкільного віку.

— Та що ви, Олечко, схаменіться, у мене ж самі школярі, а це зовсім крихітка, її до дошкільників треба (Ів.. Таємниця, 1959, 80).

2. Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошкільник — дошкі́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дошкільник — -а, ч. 1》 Дитина дошкільного віку. 2》 Вихователь, що працює з дітьми дошкільного віку. Великий тлумачний словник сучасної мови