1. Словник української мови в 11 томах

дошлюбний

ДОШЛЮ́БНИЙ, а, е. Який існував до шлюбу.

Одружившись, подружжя може або залишитись при своїх дошлюбних прізвищах, або носити спільне прізвище (чоловіка або жінки) (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 18).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дошлюбний — дошлю́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дошлюбний — -а, -е. Який існував до шлюбу. Дошлюбні статеві зв'язки. Великий тлумачний словник сучасної мови