доїння

ДОЇ́ННЯ, я, с. Дія за знач. дої́ти.

Після доїння доярки зібралися.., щоб поділитися враженнями (Добр., Тече річка.., 1961, 33);

Механічне доїння корів, яке здійснюється з допомогою тритактної доїльної машини, має значні переваги над ручним (Механ. і електриф.., 1953, 497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доїння — дої́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. доїння — -я, с. Дія за знач. доїти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доїння — Дої́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. доїння — Доїння, -ня с. Доеніе. Зміев. у. Словник української мови Грінченка