1. Словник української мови в 11 томах

дрантя

ДРА́НТЯ, я, с., збірн.

1. Дуже старий, зношений і рваний одяг.

Дівчина в дранті, в драних черевиках товче, плачучи, ступу (Вас., III, 1960, 336);

З-під рундуків.. вилазять замурзані, в пошматаному дранті каліки перехожі (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 213);

// Непотрібні старі, рвані носильні речі (взуття, постіль і т. ін.).

Мартин вийшов, а Янко зразу кинув халяву у заплісніле [запліснявіле] шкіряне дрантя (Козл., Ю. Крук, 1957, 110);

// Клапті, обривки матерії, одягу.

Марина в драній рядняній сорочці, що кругом неї так і майтолалася своїм дрантям, мов вітер, мчала з двору в поле (Мирний, IV, 1955, 235).

2. розм., рідко. Одяг взагалі.

Тепер фабрики випускають стільки готового дрантя, що селянам невигідно давати шити (Вільде, Троянди.., 1961, 206).

3. зневажл. Про все негідне, погане, непридатне.

— Давно були парубки, а тепер що? Саме дрантя! (Март., Тв., 1954, 59);

— Ну, от, наприклад, мій капелюшик: вчора я збігала всю Ялту і знайшла оце дрантя (Л. Укр., III, 1952, 605).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрантя — дра́нтя іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. дрантя — Лахміття, лахи, лахмани, рам'я, лахманина, канцур'я; ЗН. одяг; (клапті одягу) шмаття, ганчір'я; П. мотлох, непотріб. Словник синонімів Караванського
  3. дрантя — -я, с., збірн. 1》 Дуже старий, зношений і рваний одяг. || Непотрібні старі, рвані речі (взуття, постіль і т. ін.). || Клапті, обривки матерії, одягу. 2》 розм., рідко. Одяг взагалі. 3》 зневажл. Про все негідне, погане, непридатне. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дрантя — дра́нтя знев. старі, знищені речі (перев. про одяг)(м, ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дрантя — див. ганчірка; залишок; одяг Словник синонімів Вусика
  6. дрантя — вила́зити (виліза́ти) / ви́лізти з дра́нтя. Почати гарно одягатися. І потроху-потроху коваленківська молодь стала вилазити з дрантя: дівки ясніли на свята такими хустками барвистими, що очі вбирали, а парубота одягала нові картузи і взувала хромові чоботи (А. Дімаров). Фразеологічний словник української мови
  7. дрантя — ЛАХМІ́ТТЯ (старий, подертий одяг), РУ́Б'Я, ДРА́НТЯ, ЛА́ТИ мн., РА́М'Я, РА́МТЯ рідше, РИ́ЗЗЯ рідше, ЛА́ХИ мн., розм., ЛА́ХМАНИ́ мн., розм., ЛАХМА́ННЯ розм., ЛАХМАНИ́НА розм., ДРА́НКА розм., РЯДЮ́ГА розм., ХЛАМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., ГАНЧІ́РКА зневажл. Словник синонімів української мови
  8. дрантя — Дра́нтя, -тя, -тю, -тям, в -ті Правописний словник Голоскевича (1929 р.)