драпіка
ДРАПІ́КА, ДРЯПІ́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що драпі́жник, дряпі́жник.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- драпіка — драпі́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- драпіка — дряпіка, -и, ч. і ж. Те саме, що драпіжник, дряпіжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- драпіка — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
- драпіка — ЗДИ́РНИК розм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь), ДРАПІ́ЖНИК (ДРЯПІ́ЖНИК) розм., ДРАПІ́КА (ДРЯПІ́КА) розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДЕРІ́Й розм., ДЕРУ́Н розм. Словник синонімів української мови
- драпіка — Драпіка, -ки об. = дряпіка. О. 1861. XI. 28. Словник української мови Грінченка