1. Словник української мови в 11 томах

дратливий

ДРАТЛИ́ВИЙ, а, е.

1. Те саме, що дратівли́вий 1.

Вона здалася йому якоюсь збудженою, дратливою: не дивно — війна (Голов., Тополя.., 1965, 109);

Дратлива людина.

2. фізл. Пов’язаний з діянням подразника на організм в цілому або на окремий орган.

У безперервному процесі врівноважування організму з зовнішнім світом беруть участь обидва процеси: як дратливий, так і гальмівний (Фізіол. вищої нерв. діяльн., 1951, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дратливий — дратли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дратливий — -а, -е. 1》 Те саме, що дратівливий 1). Дратлива людина. 2》 фізіол. Пов'язаний з діянням подразника на організм у цілому або на окремий орган. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дратливий — ДРАТІВЛИ́ВИЙ (який швидко роздратовується, збуджується), ДРАЖЛИ́ВИЙ, ДРАЗЛИ́ВИЙ, ПОДРА́ЗЛИВИЙ, ДРАТЛИ́ВИЙ. Вона змарніла, стала дратівливою, нетерплячою (А. Хорунжий); (Круста:) Страх як псує хвороба вдачу людську!... Словник синонімів української мови
  4. дратливий — Дратливий, -а, -е Раздражительный. Словник української мови Грінченка