дресирувати
ДРЕСИРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навики.
— Я дуже люблю тварин дресирувати! У мене й кролики вчені: через руки мені стрибають! (Вишня, II, 1956, 291);
Я пробував дресирувати нашого Цапка на тигра, але він нізащо не хотів рикати по-тигрячому (Сміл., Сашко, 1957, 36);
// ірон. Виучувати, вимуштровувати кого-небудь (про людей).
Довго їх [катів] дресирували Лисі прусські генерали (Воскр., З перцем!, 1957, 64).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дресирувати — дресирува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дресирувати — (звірів) муштрувати; (людей) тренувати, школити, вишколювати. Словник синонімів Караванського
- дресирувати — -ую, -уєш, недок., перех. Навчати тварин, птахів і т. ін. виконувати яку-небудь дію, виробляти в них певні навички. || ірон. Виучувати, вимуштровувати кого-небудь (про людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- дресирувати — Вимуштровувати, вишколювати, муштрувати, привчати, приноровлювати, приноровляти Словник синонімів Вусика
- дресирувати — дресирува́ти (франц. dresser, від лат. dirigo – випрямляю) 1. Навчати тварин певних дій, виробляючи в них умовні рефлекси. 2. Переносно – навчати, школити кого-небудь. Словник іншомовних слів Мельничука
- дресирувати — ДРЕСИРУВА́ЛЬНИК, ПРИБО́РКУВАЧ. Я дивився на тих звірят, а сам думав: виросту, обов'язково дресирувальником буду (Ю. Збанацький); Леви перекидаються, гарчать, але слухняно роблять все, що від них вимагає німець-приборкувач (Ю. Яновський). — Пор. Словник синонімів української мови