дроб

ДРОБ, у, ч., збірн. Те саме, що дріб 2.

В цей час почувся барабанний дроб, а слідом військова команда (Панч, III, 1956, 216);

Під звуки горнів, дроб барабанів, з розгорнутими прапорами в зал входять представники юного покоління будівників комунізму (Рад. Укр., 18.1 1959. 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дроб — дроб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови