дроб
ДРОБ, у, ч., збірн. Те саме, що дріб 2.
В цей час почувся барабанний дроб, а слідом військова команда (Панч, III, 1956, 216);
Під звуки горнів, дроб барабанів, з розгорнутими прапорами в зал входять представники юного покоління будівників комунізму (Рад. Укр., 18.1 1959. 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дроб — дроб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови