1. Словник української мови в 11 томах

дроблений

ДРО́БЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дроби́ти 1.

За селищем, під самою горою, на висячім мосту виднілись вагонетки, а нижче між великими конусами дробленого каміння пролягала вузькоколійка (Гончар, III, 1959, 92).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дроблений — дро́блений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. дроблений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до дробити 1). Великий тлумачний словник сучасної мови