дров’яний

ДРОВ’ЯНИ́Й, а́, е́. Прикм. до дро́ва.

Дров’яний попіл;

// Признач. для зберігання дров.

Догорав дров’яний склад (Кучер, Чорноморці, 1956, 169);

По обіді троє авіаторів у шапках, у теплих пальтечках, закутані в кашне.. ввійшли до Вови в дров’яний сарай (Донч., І, 1956, 438);

// Придатний на дрова.

Ліс зріджений відрізняється своїми властивостями від лісу зімкнутого,.. корабельний — від дров’яного, штучно створений — від лісу, що виник природним шляхом (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 17);

При обліку дерева розподіляють на ділові і дров’яні (Колг. Укр., 10, 1960, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дров’яний — Дров’яни́й, -на́, -не́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)