дротинка
ДРОТИ́НКА, и, ж. Зменш, до дроти́на.
Він побачив біля себе почорнілий од вибуху сніг, а трохи далі — тоненьку дротинку, що простяглася до темної скриньки іншої міни (Жур., До них іде.., 1952, 27);
*Образно. Сонце наскрізь пронизувало все тіло золотими дротинками (Донч., II, 1956, 82);
*У порівн. Проміння з очей Татаєва двома золотими дротинками стрельнуло в зал (Донч., І, 1956, 499).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me