1. Словник української мови в 11 томах

дрючечок

ДРЮЧЕ́ЧОК, чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючо́к.

Ви пам’ятаєте в «Тадеуші» старім Старого Янкеля з цимбалами старими, Як він видобував і тихий плач, і грім, Обіруч вдаривши дрючечками легкими (Рильський, Поеми, 1957, 243).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрючечок — дрюче́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дрючечок — -чка, ч. Зменш.-пестл. до дрючок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрючечок — див. палиця Словник синонімів Вусика
  4. дрючечок — Дрю[у]че́чок, -че́чка; -че́чки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дрючечок — Дрючечок, -чка м. ум. отъ дрюк. Словник української мови Грінченка