1. Словник української мови в 11 томах

дряпанина

ДРЯПАНИ́НА, и, ж., розм.

1. Дія за знач. дря́пати¹ 2;

// Що-небудь написане нечітким, нерозбірливим почерком.

Прошу вибачити мені сю дряпанину, але хочу завтра раненько з Неаполя відправити (Л. Укр., V, 1956, 412).

2. Дія за знач. дря́патися 4.

Тяжко зітхнув [Невеличкий] після дряпанини по скалі, потім сів унизу на мураві (Фр., V, 1951, 112);

Те стрибання й дряпанина По каміннях, се мені Томить душу, томить ноги (Л. Укр., IV, 1954, 157).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряпанина — дряпани́на іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. дряпанина — -и, ж., розм. 1》 Дія за знач. дряпати I 2). || Що-небудь написане нечітким, нерозбірливим почерком. 2》 Дія за знач. дряпатися 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дряпанина — див. бійка; сварка Словник синонімів Вусика
  4. дряпанина — Дряпани́на, -ни ж. 1) Царапанье. Говорится преимущественно о плохомъ писаньѣ. 2) Грабежъ. Черкеси.... йдуть скоріше на дряпанину. О. 1862. ІІ. 64. Словник української мови Грінченка