1. Словник української мови в 11 томах

дряхліти

ДРЯХЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Робитися дряхлим.

Від склерозу судин людина дряхліє, передчасно старіє (Наука.., 7, 1957, 27);

Хотів [Коропов] спитати, як йому живеться без Любки, але глянув на його заросле обличчя і зрозумів: опускається, дряхліє Гопченко (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 181).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дряхліти — дряхлі́ти дієслово недоконаного виду арх. Орфографічний словник української мови
  2. дряхліти — ПОСТА́РІ́ТИ (стати старим, старшим), ПОСТАРІ́ШАТИ, ЗІСТА́РІТИ (ЗСТА́РІТИ), ПОСТА́РИТИСЯ, ЗІСТА́РІТИСЯ (ЗОСТА́РІТИСЯ) (ЗСТА́РІТИСЯ) розм., ЗІСТА́РИТИСЯ (ЗОСТА́РИТИСЯ) (ЗСТА́РИТИСЯ) розм., ПОСТА́РІ́ТИСЯ розм., ПРИСТА́РІТИ розм., ПРИСТА́РІТИСЯ розм. Словник синонімів української мови