1. Словник української мови в 11 томах

дрібнопомісний

ДРІБНОПОМІ́СНИЙ, а, е, іст. Який володів невеликим помістям.

Хутір звався Богданівною, належав дрібнопомісному дворянинові пану Худолію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 540).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібнопомісний — дрібнопомі́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дрібнопомісний — -а, -е, іст. Який володів невеликим помістям. Великий тлумачний словник сучасної мови