дрібнісінький
ДРІБНІ́СІНЬКИЙ, а, е, розм. Дуже дрібний, найдрібніший.
Од вікон до самої печі простяглися ніби огняні стовпи, виткані з сонця та дрібного пороху, котрий ворушивсь в ясному промінні, неначе дрібнісінька мошка (Н.-Лев., II, 1956, 292);
Здавалося, що треба ще трохи пересидіти і перетерпіти мороз, щоб, нарешті, прийшло сподіване чудо і зробилось тепло, і встали б веселкою над фонтаном дрібнісінькі бризки (Ю. Янов., І, 1958, 362).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дрібнісінький — дрібні́сінький прикметник розм. Орфографічний словник української мови
- дрібнісінький — -а, -е, розм. Дуже дрібний, найдрібніший. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрібнісінький — Дрібні́сінький, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дрібнісінький — Дрібнісінький, -а, -е Очень мелкій, очень маленькій, очень густой и пр. Словник української мови Грінченка