1. Словник української мови в 11 томах

дрібушечки

ДРІБУ́ШЕЧКИ, чок, мн. (одн. дрібу́шечка, и, ж.). Зменш. до дрібу́шки¹.

Пика така [в пані], що й решетом не накрити, а на голові дрібушечки та кучері (Вовчок, VI, 1956, 301);

І чеше Ванька вільної циганської, і руки в нього в такт по халявах дрібушечки вибивають (Вишня, І, 1956, 59);

Затрусивсь, наче підстрибнув на одній нозі з своїм бубном, Кируша, витинаючи дрібушечку із колінцями (Кучер, Прощай.., 1957, 81).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрібушечки — -чок, мн. (одн. дрібушечка, -и, ж.). Зменш. до дрібушки I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. дрібушечки — Дрібу́шечки, -чок, -чкам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. дрібушечки — Дрібушечки, -чок ж. мн. ум. отъ дрібушки. Словник української мови Грінченка