дрімати
ДРІМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок.
1. Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати.
Лежить собі неборака, Думає, гадає, Як то будем мандрувати… І тихо дрімає… (Шевч., II, 1953, 107);
Лежить собі, відпочиває На дасі чорний кіт, Дріма, мурличе, вигріває На сонечку живіт (Бойко, Ростіть.., 1959, 73);
*У порівн. Ліси мовчать без вітру, немов дрімають у важкому, солодкому сні (Кучер, Чорноморці, 1956, 438).
2. перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим.
Внизу дрімала вода в Росі й тихо лисніла проти червоного неба (Н.-Лев., III, 1956,74);
Вдалині повитий туманом дрімав лісок (Горд., II, 1959, 174).
3. перен., розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати.
[Стецько і Яцько (разом):] То ходім, чого ж дрімати, Може, вдасться поладнати (Кроп., 11,1958, 81);
[Кіндрат:] Не дають дрімати. Не дають. Вперед — і все (Корн., II, 1955, 156);
// Бути неуважним.
— Я зрозумів — дрімати не можна. Ворог ходить десь поблизу (Збан., Мор. чайка, 1959, 162).
◊ Не дріма́ти — бути пильним, діяльним, перебувати в стані готовності що-небудь робити.
Галя тим часом сама не дрімала,.. вона кинулась до матері й стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Мирний, II, 1954, 241);
Клекоче піна за стерном, — Гей, не дрімай, матросе! (Рильський, І, 1956, 107).
Значення в інших словниках
- дрімати — дріма́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дрімати — Куняти, спати <�одним оком>, ж. <�носом> окунів <�окуні> ловити, носом рибу вудити, сов. клювати носом; (перед сном) упадати в сон <�дрімоту>; П. не виявлятися, не діяти, не розвиватися, загнивати. Словник синонімів Караванського
- дрімати — -аю, -аєш, недок. 1》 Перебувати в напівсонному стані, неміцно спати. 2》 перен. Перебувати в стані спокою, бездіяльності, бути нерухомим. 3》 перен., розм. Надто мляво, повільно робити що-небудь, не виявляти активності; зволікати. || Бути неуважним. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дрімати — I дрімайлити (дит. звідси: дрімайлик), дріматися, куняти, кимати, кимати-дрімати, кимарити, напівдрімати, подрімувати, поподрімати, придрімувати, розпозіхатися Фразеологічні синоніми: боротися зі сном; бути в напівсні; давати дрімака; дрімати... Словник синонімів Вусика
- дрімати — не дріма́ти. Бути пильним, діяльним, уважним; постійно перебувати у стані готовності, діяти певним чином. Галя сама не дрімала, .. вона кинулась до матері і стала її сльозами благати, щоб не губила її краси, сили (Панас Мирний); Пан не дрімав. Фразеологічний словник української мови
- дрімати — ДРІМА́ТИ (перебувати в напівсонному стані), КУНЯ́ТИ розм., КЛЮВА́ТИ НО́СОМ розм.; ПРИДРІ́МУВАТИ розм. (потроху). — Док.: здріма́ти, здрімну́ти, придріма́ти, придрімну́ти. Словник синонімів української мови
- дрімати — Дріма́ти, -ма́ю, -ма́єш, -ма́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дрімати — Дрімати, -маю, -єш гл. Дремать. Як спить, то не їсть, а як їсть, то не дрімає. Ном. № 5742. Зирнув місяць тихесенько з-за чорної хмари: дрімай, дрімай, Туреччино, до нової кари. Морд. (Млр. л. сб. 66). Стали спочивати, став Марко дрімати. Мет. 100. Словник української мови Грінченка