дрімаючий
ДРІМА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дріма́ти, 1, 2.
Він злегка штовхнув дрімаючого студента (Коцюб., І, 1955, 196);
В неї десь узявся потяг до порядкування, прокинулась дрімаюча енергія (Н.-Лев., IV, 1956, 108).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me