дрімаючий

ДРІМА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до дріма́ти, 1, 2.

Він злегка штовхнув дрімаючого студента (Коцюб., І, 1955, 196);

В неї десь узявся потяг до порядкування, прокинулась дрімаюча енергія (Н.-Лев., IV, 1956, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me